Музей видатних діячів української культури

Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького






ІВАН ФРАНКО НА УКРАЇНСЬКОМУ ПАРНАСІ: ПРО РЕСТАВРАЦІЮ БУДИНКУ ПІД ЕКСПОЗИЦІЮ МУЗЕЮ «ІВАН ФРАНКО І КИЇВ»

 

Впродовж кількох останніх років питання про відкриття музею Івана Франка у Києві викликає жвавий резонанс у суспільних колах. Особливо цікавість загострилася в останні місяці, коли почалася активна фаза реставрації будинку по вул. Саксаганського, 93-б. Багатьох киян, які звикли до охайного парку на території нашого подвір’я, занепокоїло питання: що за будівництво почалося на території Музею? Одразу хочемо заспокоїти, це не чергова схема або рейдерське захоплення, ми готуємо до відкриття музей «Іван Франко і Київ». Але розкажемо все по порядку.

ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ

Ще у 2008 р. було прийняте рішення про створення у Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького нового підрозділу – «Іван Франко і Київ». Експозицію нового музею вирішили розмістити у будинку по вул. Саксаганського, 93-б. І обрали це приміщення було невипадково. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. у цьому куточку Києва в близькому сусідстві (квартал між вулицями Саксаганського та Жилянською) спеціально оселилися Леся Українка, Микола Лисенко, Панас Саксаганський, Михайло Старицький. За давньою традицією у них майже щовечора збиралися найвідоміші представники української інтелігенції, тут відбувалися мистецькі вечори, народжувалися і втілювалися в життя найважливіші проекти тогочасного українського життя. Кияни називали це місце «Українським Парнасом». Тут неодноразово гостював Іван Якович Франко, адже з Косачами, Лисенками і Старицькими його поєднували дружні стосунки, громадська робота і творча співпраця. Меморіальні будинки, де мешкали родини митців, збереглися і є природними межами Музею.

ІСТОРІЯ БУДИНКУ 93-Б

Ділянка, на якій зведено будинок по вул. Саксаганського, 93-б у 1890–99 рр. належала дружині надвірного радника Надії Хандожко та її нащадкам. 1892 р. за проектом архітектора Миколи Гарденіна на червоній лінії забудови Маріїнсько-Благовіщенської вулиці (таку назву в ті часи мала вул. Саксаганського) зведено двоповерховий з напівпідвалом дерев’яний житловий будинок, пізніше обкладений цеглою (№ 93). На початку ХХ ст. у ньому проживав Михайло Старицький, а тепер тут музей драматурга. До 1899 навпроти нього за проектом архітектора Антона Краусса було споруджено двоповерховий флігель (№ 93-б). В той же період лікар і громадський діяч Микола Гвоздик (власник розташованого впритул будинку – № 95) викупив у нащадків Н. Хондожко недобудований флігель (93-б). Йому ж належав і сусідній, розташований впритул будинок № 95, який було зведено 1894 р. (до речі, там з осені 1894 р. і до смерті проживав М. В. Лисенко). Невдовзі, будинок № 93-б після незначних змін було з’єднано з будівлею 95-б, а на першому поверсі між ними прорізано двері. У 1894 – 1941 рр. на першому поверсі будинку проживав син власника Вікентій Гвоздик з родиною. За спогадами його доньки Анастасії, батьки, які були активними учасниками українського руху, використовували цей дім для поселення членів українських громад та нелегальних гостей з Галичини, які приїздили на загальні збори, а з 1897 р. у ньому відбувалися засідання Загальноукраїнської безпартійної організації. . За радянських часів, до передачі у 1988 р. будинку на баланс Музею видатних діячів української культури тут містився Залізничний райвійськкомат.

РЕСТАВРАЦІЯ

Будинок – зразок рядової житлової забудови міста кін. 19 – поч. 20 ст., оздоблений у стилі історизм з рисами неоренесансу (із застосуванням лише цегляного декору). У плані будинок Т-подібний, з проїздом на лівому фланзі, перший поверх – цегляний, другий – дерев’яний, обкладений цеглою (пів цеглини). Перекриття підвалу – цегляні по металевим балкам, першого та горищного поверху дерев’яні. Конструкції даху дерев’яні

Процес реставрації споруди з пристосуванням під експозицію музею «Іван Франко і Київ» розпочався 2017 р., тоді були проведені всі необхідні дослідження, підготовано проект реставрації. Уявіть, яким було наше розчарування, коли в ході досліфджень виявилося, що всі дерев’яні конструкції абсолютно непридатні для подальшого використання. 2018 р., після оформлення необхідної дозвільної документації згідно з чинним законодавством України, розпочалися роботи. А у 2020 р. стартувала активна фаза реставрації будинку. Компація, яка веде реставраційні роботи, має великий досвід в цій галузі і повністю усвідомлює специфіку та відповідальність таких робіт. Так, наприклад, цегла, яку довелося демонтувати, була ретельно відібрана, збережена та буде використана при відновленні споруди. До найменших деталей буде відтворено зовнішній вигляд будинку.

Надзвичайно важливо, що в надзвичайно складних економічних і політичних обставинах сьогодення, місто у повній мірі продовжує фінансувати реставрацію будинку. І для киян та гостей міста буде відкрито експозицію ще одного прекрасного сучасного музею, відвідавши який кожен зможе поринути у чарівну атмосферу кін.ХІХ – поч. ХХ ст., на власні очі побачити унікальні меморії, пов’язані з постаттю Національного генія, дізнатися про маловідомі сюжети з життя Івана Франка, оглянути виставки, відвідати пізнавальні та розважальні заходи.

 

Поділитися в соц. мережах

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Одноклассники
Top