Музей видатних діячів української культури

Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького






Презентація призабутої опери Миколи Лисенка

«Енеїда», написана Миколою Лисенком влітку 1910 р., посідає в історії українського музичного театру особливе місце як єдиний приклад опери-сатири. Роботу Лисенко починав ще з Михайлом Старицьким, у Записнику якого за 1889 р занотований розгорнутий сценарний план – «Енеїда» (опера на 3 дії з прологом)».

Проте, в історії існує ще одна театральна інтерпретація «Енеїди». 18 грудня 1891 р. була «К представленню дозволена «Энеида». Оперетта в 3-х действиях (по И. Котляревскому). Скомпонував Микола Садовський». Цю травестійну комедію на тему «Енеїди» відрізняють примітивність віршованих зв’язок, невправність і підкреслена вульгарність більшості вставних текстів, явний акцент на «шаровари й горілку».
Натомість нове прочитання твору І. Котляревського Лисенком (лібрето опери з великою літературною майстерністю було написане Л. Старицькою-Черняхівською) набуло гострого сатиричного звучання. Обидві арії Зевса, тексти співів Бахуса і Марса аж ніяк не могли б «проскочити» цензуру, надто сувору у часи реакції 1907 і подальших років, тому й скористались дозволом, одержаним 1891 р. Миколою Садовським.
23 листопада 1910 р. відбулася прем’єра. Режисером був сам М. Садовський, диригував оперою М. Лисенко. Співпраця композитора, режисера і лібретиста продовжувалась і після прем’єри: Лисенко дописав ще кілька номерів. Вистава з величезним успіхом йшла на сцені Театру М. Садовського багато років.

1959 р. режисери Володимир Скляренко та Василь Харченко поставили «Енеїду» в Київському державному театрі опери та балету імені Т. Шевченка. Надзвичайний успіх у партії Енея мав Дмитро Гнатюк. Театр з творчою перемогою привітали учасники першої постановки «Енеїди» в театрі Садовського – Олена Петляш, яка співала Дідону, та виконавець партії Енея В. Золден
На жаль, цікава вистава – знову ж через цензурні «зауваження» – недовго протрималась в репертуарі. Навіть до 200-річчя з дня народження І. Котляревського не поновили цієї оригінальної й яскравої національної постановки.

22 квітня 2015 р. до відзначення 105-ї річниці «Енеїди» М. Лисенка ініціатори і учасники спільного проекту Музею та Київського інституту музики ім. Р. Глієра представили слухачам найбільш яскраві фрагменти цього призабутого твору.

Поділитися в соц. мережах

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Одноклассники

Categories: Архів

Top