Музей видатних діячів української культури

Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького




ДАЛЕЧІНЬ МИНУЛОГО


Олена Пчілка – спогад про день, коли Лисенко відійшов у Вічність

Олена Пчілка – спогад про день, коли Лисенко відійшов у Вічність: «Настав той нещасливий день 24 жовтня 1912 року. Я зранку була дома, сиділа в своїй редакції «Рідного краю», коло чогось поралась. Коли це затремтів у дверях раптово, турботно дзвінок… То прибігли з домівки Миколи Віталійовича по мою дочку, лікарку; кликали притьмом, бо у Миколи Віталійовича стався страшенний припадок з …Читати далі →

«Потрібна школа, потрібна негайно…»

«Потрібна школа, потрібна негайно, і така школа, яка б мала народні рідні основи, бо інакше вона дасть, як усе у нас, блеклий колір з іноземними рум’янами», – писав Микола Лисенко у листі до батьків. Разом зі Старицьким вони мріяли про створення української мистецької школи. Лисенко таку школу відкрив. Восени 1904 року на одному з будинків по вулиці Великій Підвальній (нині …Читати далі →

Про сімейне дозвілля родини Старицьких. Згадує Людмила Старицька-Черняхівська:

«На Поділлі кукурудзи, що сіють на полі, виростають страшенно високі і коли вони достигають, в них водиться сила куріпок та перепілок. Тато брав рушницю, патронташ, кликав собаку і нас з сестрою, ми повинні були з собакою бігти вперед і підіймати дичину. Мама протестувала проти такої гри, але ми чіплялись до батька, бо це було надзвичайно весело. Ті кукурудзи – якийсь …Читати далі →

СІМЕЙНЕ ДОЗВІЛЛЯ СТАРИЦЬКИХ (За спогадами доньки драматурга Людмили Старицької-Черняхівської)

«Одгуки життя. М.П.Старицький». Л.М.Старицька-Черняхівська. (Документ зберігається у фондовій колекції Музею. У тексті збережено авторський правопис.)   «З ранньої весни до пізньої осені ми жили в селі на Поділлі (Кардашівка Вінницького, потім Карпівка Могилівського повіту)… До нас на літо з’їздилася мало не вся Стара Громада і в Києві сміялися і казали, що мама замовляє на літо 98 матрасів. Тато любив вчити …Читати далі →

IN MEMORIAM

В. Черняхівська. Щоденник. 1917 – 1918 рр. Ніч 21 квітня 1918 р. На Великдень Христос воскресе із мертвих, смертію смерть поправ, искупивши в гробе живот дарував… Як радісно, торжественно в церкві. Ніби щось ясне і всепрощаюче підіймається в грудях і лине до неба… Скільки світу, які радісні безжурні згуки… І пасочки з свічками біля церкви, і різнобарвні вогні… Все свідчить …Читати далі →

IN MEMORIAM

«Вийшовши з самого дна нашого народу, я старався однакою любов’ю обняти всі його верстви, а нинішнє свято є для мене знаком, що у нас будиться, а декуди вже й ярко палає бажання солідарності з нашим найменшим братом. Тільки ненастанна, жива стичність з людьми може охоронити наше письменство від манівців; тільки солідарність з тим нашим бідним, сірим, але конкретним братом охоронить …Читати далі →

IN MEMORIAM

«Франко – поет національного сорому, та не того, що спалахне востаннє й згасне в чаді дальшого занепаду, а того, що революціонізує свідомість, змушує глибоко заглянути у власну душу і розгоряється в полум’я відродження». Симон Петлюра. «І. Франко – поет національної чести» На фото — Іван Франко. 1913 р.

IN MEMORIAM

Перша документально зафіксована зустріч Лесі Українки та І. Франка відбулася між 2 і 5 лютого 1891 р. У цей час юна поетеса разом зі своєю матір’ю, Оленою Пчілкою, були проїздом у Львові, де зупинилися на відпочинок по дорозі до Відня. Перебуваючи у Львові, письменниці багато спілкувалися з літературними колами журналу «Зоря», зокрема з І. Франком, М. Павликом та Н. Кобринською. …Читати далі →

IN MEMORIAM

  «Франко був геніальним галицьким хлопом, не імпульсивним, але безконечно витривалим і працездатним. В його роботі реалізувалась спадщина робочих поколінь, для котрих праця стала не категоричним імперативом, а фізіологічною функцією, що автоматично перетворювала азот поживи і кисень пиття в робочу енергію, яка вимагала негайного виладування. Вона, се очевидно, давала себе знати в сім непогамованім потягу до праці: чи до творчої, …Читати далі →

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ

  Мар’яна Лисенко, відома українська піаністка та педагог, народилася 22 червня (05 липня) 1887 р. Наймолодша донька славетного композитора Миколи Віталійовича Лисенка, вона 1913 р. закінчила московську консерваторію у (клас К. Ігумова та О. Губерта). 1915 р. очолила музично-драматичну школу ім. М. В. Лисенка, з 1918 р., після переведення школи у статус Музично-драматичного інституту, розпочала у ньому викладацьку діяльність. 1930 …Читати далі →

Top