Музей видатних діячів української культури

Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького




ДАЛЕЧІНЬ МИНУЛОГО


Звернення Людмили Старицької-Черняхівської 1919 року

1919 року, так само як і сьогодні, війна тривала на різних фронтах. Українці давали військову відсіч противникам, а одночасно протистояли невидимим ворогам – епідеміям іспанки, тифу… До боротьби з останнім у польських концентраційних таборах долучилася і Людмила Старицька-Черняхівська. Восени 1919 р. письменниця разом чоловіком, лікарем за фахом, Олександром Черняхівським та Софією Русовою організували місію по наданню допомоги полоненим українцям. Вояки …Читати далі →

Струмок життя Михайла Мокану (до дня народження митця)

Поціновувачам музичної культури Закарпаття добре відоме ім’я Михайла Васильовича Мокану – керівника оркестру гуцульських народних інструментів з Рахова. Це був період 70-80-х роках минулого століття. І саме тоді оркестр за популярністю був, мабуть, на рівні із Закарпатським народним хором у часи його найвищих досягнень і представляв наш край на різних форумах, фестивалях в Ужгороді, Києві, Москві та у сусідніх Словаччині, …Читати далі →

Леся Українка «РОБЕРТ БРЮС, КОРОЛЬ ШОТЛАНДСЬКИЙ» (уривок із поеми)

…Урочиста одправа скінчилась, Вийшов з церкви король на майдан, Люд гукає: «Робертові слава! Хай живе! він довіку наш пан!» Коли се раптом стихло гукання, І весь люд мов чекає чого. З юрби виступив гурт невеликий, То обрані від люду всього. З них один наперед виступає, Короля він поклоном віта, Поглядає навколо по людях І такую промову чита: «З ласки бога …Читати далі →

Леся Українка «Ave regina!»

Безжалісна музо, куди ти мене завела? Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? Навіщо ти вирвала в мене слова, що повинні б умерти зо мною? Ти квітами серця мого дорогу собі устелила, І кров’ю його ти окрасила шати свої, Найкращії думи мої вінцем золотим тобі стали, Ти, горда цариця, мене повела …Читати далі →

Фрагмент з поезії Лесі Українки «Уривки листа» присвячений І.Стешенкові

…Я тільки що знов прочитала Ваш дужий, неначе у крицю закований, Міцно узброєний вірш. Як же за нього я маю віддячити вам? Байку хіба розкажу, а «мораль» ви самі вже виводьте. Битим шляхом та крутим Їхали ми на узгір’я Ай-Петрі; Вже поминули сади-виногради рясні, кучеряві, Що покривають підніжжя гори, наче килим розкішний, Ось уже й лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій …Читати далі →

Вже понад сто років «За двома зайцями» є найпопулярнішою українською комедією. Щосезону постановки збирають повні зали глядачів, а однойменний фільм є улюбленим у багатьох поколінь. Михайло Петрович Старицький захоплювався театром з дитинства. Під час навчання в Полтавській гімназії, і вже будучи студентом київського університету, грав у аматорських постановках. Згодом почав мріяти про створення власної професійної трупи. Ясна річ, що справа …Читати далі →

Змінюються історичні епохи, рухається технічний прогрес, а жінки залишаються жінками. Похмурого дня, 29 жовтня 1917 р. В. Черняхівська, зовсім юна дівчина, сповнена романтичних мрій і сподівань на щасливе майбутнє писала у щоденнику: «… Зараз хмуро, іде дощ, і все іде вниз головою, а мені весело. Може це все – молодість? Але коли я постаршаю, у мене буде маленька дитинка, обв’язково, …Читати далі →

До 150-ої річниці від дня народження Людмили Старицької-Черняхівської (1869 – 1941)

  В серпні 1883 р. Михайло Старицький розпочав антрепренерську діяльність. Давно мріючи про створення українського професійного театру, він на прохання Миколи Садовського, Марка Кропивницького, а також представників Київської Громади, очолив художню трупу, до складу якої увійшли найвідоміші українські актори: М. Кропивницький (актор та режисер театру), М. Заньковецька, М. Садовський та ін. Щоб надати театру належного фінансового забезпечення, драматург продав маєток …Читати далі →

In memoriam

Наближається 27 серпня — 162-га річниця від дня народження видатного українського письменника, вченого і громадського діяча Івана Яковича Франка. До цієї дати ми вирішили поновити рубрику «In memoriam» і пригадати яким сучасники запам’ятали Українського Прометея. «Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергічне, уперте. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, – …Читати далі →

До 150-ої річниці від дня народження Людмили Старицької-Черняхівської (1869 – 1941)

„Я ніколи в житті не пливла за водою і не боялася осуду юрби, не боюся його і по смерти… Щасливі ті люде, що не бачитимуть того, що довелось нам пережити, але разом з тим вони не відатимуть тої висоти до якої знеслася душа людська в ці страшні хвилини. Сяйво великих світиць одбивається в кожній речи і ми тепера зійдемо з …Читати далі →

Top