Наш Музей був створений у 1987 році на підставі того історичного факту, що наприкінці XIX - початку ХХ ст. спеціально оселилися у близькому сусідстві родини видатних українських митців
Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького і Панаса Саксаганського.
Сучасники називали цей куточок Києва (квартал між вулицями Саксаганського та Жилянською) «Українським Парнасом».
Запрошуємо відвідати експозиції Музею та відчути дух «Українського Парнасу»
Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя» Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 №685/2006, щороку 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначають День охорони праці. Цього року він присвячений боротьбі з пандемією смертельно небезпечної недуги коронавірусної хвороби COVID-19, яка сьогодні вже панує у всьому світі. З огляду на це, Організаційним комітетом з підготовки …
ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ! У зв’язку з заходами по запобіганню поширення коронавірусу в Україні, відповідно до нових розпорядчих документів, зокрема, Протоколів постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради КМДА від 23.03.2020 р. № 17; від 25.03.2020 р. № 18; від 26.03.2020 р. № 19 та Розпорядження № 6 від 30.03.2020 р. керівника робіт з ліквідації …
Шановні відвідувачі! У зв’язку з впровадженням заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 відвідування Музею тимчасово призупинено! Заплановані на цей період масові заходи будуть проведені після закінчення карантину за оновленим графіком. Тож слідкуйте за оголошеннями на сторінці в мережі «Фейсбук» та нашому сайті. Також у період карантину ви можете отримати оналайн консультації за тематикою нашого Музею. Для цього надсилайте запити …
Шановні відвідувачі! У зв’язку з впровадженням заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 відвідування Музею тимчасово призупинено! Заплановані на цей період масові заходи будуть проведені після закінчення карантину за оновленим графіком. Тож слідкуйте за оголошеннями на сторінці в мережі «Фейсбук» та нашому сайті. Також у період карантину ви можете отримати оналайн консультації за тематикою нашого Музею. Для цього надсилайте запити …
«Наївності й чуттєвості в мистецтві більше не існує, а тоді, питається, чого здатен домогтися художник, не дотримуючись цих двох найважливіших умов, що дарують нам радість?!» — Й.В.Гете переймався цією проблемою ще на межі 18-19 ст., після того, як чуттєвість барокового мистецтва виродилась в рафіновану декоративність і примхливу гру форм рококо. Годі й говорити про сучасне нам мистецтво! Та, на щастя, …
Інформація про заходи що відбудуться у Музеї у березні 2020 р. 04.03.20 – У рамках проекту «Нова Плеяда» та рамках виставки «У вінок Кобзареві» до 206 річниці від дня народження Т.Г. Шевченка мистецький захід учнів ДХСШ ім. Шевченка. Початок о 16.00. (музей М.Старицького); 11.03.20 – У рамках проекту «Нова Плеяда» у рамках фестивалю «Шевченківський березень» концерт студентів КМАМ ім. …
4 березня в музеї Михайла Старицького у рамках виставки «У вінок Кобзареві» до 206-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, яка проходить під патронатом Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна», відбулася мистецька акція учнів Державної художнбої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка. На акції були присутні директор ДХСШ Олена Авраменко, заступник директора Президентського фонду Леоніда Кучми «Україна» Тетяна Мельник, та юні художники, учні ДХСШ …
1919 року, так само як і сьогодні, війна тривала на різних фронтах. Українці давали військову відсіч противникам, а одночасно протистояли невидимим ворогам – епідеміям іспанки, тифу… До боротьби з останнім у польських концентраційних таборах долучилася і Людмила Старицька-Черняхівська. Восени 1919 р. письменниця разом чоловіком, лікарем за фахом, Олександром Черняхівським та Софією Русовою організували місію по наданню допомоги полоненим українцям. Вояки …
Поціновувачам музичної культури Закарпаття добре відоме ім’я Михайла Васильовича Мокану – керівника оркестру гуцульських народних інструментів з Рахова. Це був період 70-80-х роках минулого століття. І саме тоді оркестр за популярністю був, мабуть, на рівні із Закарпатським народним хором у часи його найвищих досягнень і представляв наш край на різних форумах, фестивалях в Ужгороді, Києві, Москві та у сусідніх Словаччині, …
…Урочиста одправа скінчилась, Вийшов з церкви король на майдан, Люд гукає: «Робертові слава! Хай живе! він довіку наш пан!» Коли се раптом стихло гукання, І весь люд мов чекає чого. З юрби виступив гурт невеликий, То обрані від люду всього. З них один наперед виступає, Короля він поклоном віта, Поглядає навколо по людях І такую промову чита: «З ласки бога …
Безжалісна музо, куди ти мене завела? Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? Навіщо ти вирвала в мене слова, що повинні б умерти зо мною? Ти квітами серця мого дорогу собі устелила, І кров’ю його ти окрасила шати свої, Найкращії думи мої вінцем золотим тобі стали, Ти, горда цариця, мене повела …
