Наш Музей був створений у 1987 році на підставі того історичного факту, що наприкінці XIX - початку ХХ ст. спеціально оселилися у близькому сусідстві родини видатних українських митців
Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького і Панаса Саксаганського.
Сучасники називали цей куточок Києва (квартал між вулицями Саксаганського та Жилянською) «Українським Парнасом».
Запрошуємо відвідати експозиції Музею та відчути дух «Українського Парнасу»
Запрошуємо відвідати віртуальний тур по музею Лесі Українки, створений Євгеном Насадюком. Текст читає завідувачка музеєм Лесі Українки Ірина Щукіна Віртуальний тур по експозиції музею Лесі Українки
Впродовж кількох останніх років питання про відкриття музею Івана Франка у Києві викликає жвавий резонанс у суспільних колах. Особливо цікавість загострилася в останні місяці, коли почалася активна фаза реставрації будинку по вул. Саксаганського, 93-б. Багатьох киян, які звикли до охайного парку на території нашого подвір’я, занепокоїло питання: що за будівництво почалося на території Музею? Одразу хочемо заспокоїти, це не …
Шановні відвідувачі! Раді повідомити, що 30 червня 2020 року Музей готовий приймати відвідувачів. Працюють експозиції музеїв Миколи Лисенка (вихідний – понеділок) та Михайла Старицького (вихідний – вівторок). Музей Лесі Українки тимчасово зачинено на ремонт. Згідно з чинним законодавством для безпеки відвідувачів буде введено ряд обмежень: 1. До експозиції допускаються відвідувачі без ознак захворювання у захисних масках (респіраторах) та рукавичках; 2. …
Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя» Відповідно до Указу Президента України від 18.08.2006 №685/2006, щороку 28 квітня, у Всесвітній день охорони праці, в Україні відзначають День охорони праці. Цього року він присвячений боротьбі з пандемією смертельно небезпечної недуги коронавірусної хвороби COVID-19, яка сьогодні вже панує у всьому світі. З огляду на це, Організаційним комітетом з підготовки …
14 грудня 2020 року відбудеться ХVІ науковий семінар «Роль визначних особистостей – митців, діячів науки та культури у процесі формування національної самосвідомості наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.» http://mvduk.kiev.ua/wp-content/uploads/2020/12/семінар-2020-програмка.pdf
Шановні відвідувачі! Раді повідомити, що 30 червня 2020 року Музей готовий приймати відвідувачів. Працюють експозиції музеїв Миколи Лисенка (вихідний – понеділок) та Михайла Старицького (вихідний – вівторок). Музей Лесі Українки тимчасово зачинено на ремонт. Згідно з чинним законодавством для безпеки відвідувачів буде введено ряд обмежень: 1. До експозиції допускаються відвідувачі без ознак захворювання у захисних масках (респіраторах) та рукавичках; 2. …
Шановні відвідувачі! У зв’язку з впровадженням заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 відвідування Музею тимчасово призупинено! Заплановані на цей період масові заходи будуть проведені після закінчення карантину за оновленим графіком. Тож слідкуйте за оголошеннями на сторінці в мережі «Фейсбук» та нашому сайті. Також у період карантину ви можете отримати оналайн консультації за тематикою нашого Музею. Для цього надсилайте запити …
«Наївності й чуттєвості в мистецтві більше не існує, а тоді, питається, чого здатен домогтися художник, не дотримуючись цих двох найважливіших умов, що дарують нам радість?!» — Й.В.Гете переймався цією проблемою ще на межі 18-19 ст., після того, як чуттєвість барокового мистецтва виродилась в рафіновану декоративність і примхливу гру форм рококо. Годі й говорити про сучасне нам мистецтво! Та, на щастя, …
1919 року, так само як і сьогодні, війна тривала на різних фронтах. Українці давали військову відсіч противникам, а одночасно протистояли невидимим ворогам – епідеміям іспанки, тифу… До боротьби з останнім у польських концентраційних таборах долучилася і Людмила Старицька-Черняхівська. Восени 1919 р. письменниця разом чоловіком, лікарем за фахом, Олександром Черняхівським та Софією Русовою організували місію по наданню допомоги полоненим українцям. Вояки …
Поціновувачам музичної культури Закарпаття добре відоме ім’я Михайла Васильовича Мокану – керівника оркестру гуцульських народних інструментів з Рахова. Це був період 70-80-х роках минулого століття. І саме тоді оркестр за популярністю був, мабуть, на рівні із Закарпатським народним хором у часи його найвищих досягнень і представляв наш край на різних форумах, фестивалях в Ужгороді, Києві, Москві та у сусідніх Словаччині, …
…Урочиста одправа скінчилась, Вийшов з церкви король на майдан, Люд гукає: «Робертові слава! Хай живе! він довіку наш пан!» Коли се раптом стихло гукання, І весь люд мов чекає чого. З юрби виступив гурт невеликий, То обрані від люду всього. З них один наперед виступає, Короля він поклоном віта, Поглядає навколо по людях І такую промову чита: «З ласки бога …
Безжалісна музо, куди ти мене завела? Навіщо ти очі мені осліпила згубливим промінням своїм? Навіщо ти серце моє одурила, привабила маревом щастя? Навіщо ти вирвала в мене слова, що повинні б умерти зо мною? Ти квітами серця мого дорогу собі устелила, І кров’ю його ти окрасила шати свої, Найкращії думи мої вінцем золотим тобі стали, Ти, горда цариця, мене повела …
