Музей видатних діячів української культури

Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького




Фонди

Фондова збірка Музею видатних діячів української культури нараховує понад 62 000 експонатів.За своєю внутрішньою структурою вона поділена на колекції  музеїв Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського.

Колекція музею Лесі Українки почала формуватися з 1960 р. Основою збірки стали архівні матеріали, книги і періодичні видання, меморіальні речі родини Косачів-Драгоманових, що надійшли з Інституту літератури АН УРСР та Державного музею Т.Г.Шевченка у Києві. За роки існування фонди суттєво поповнилися документами та матеріалами, що стосуються безпосередньо життєпису Лесі Українки та її найближчого оточення, насамперед, матері – О.П.Косач (літературний псевдонім – Олена Пчілка) і дядька – М.П.Драгоманова, родичів та  друзів родини. До збірки музею також увійшли архіви О.Судовщикової та Є.Мільської, Ф.Красицького, Й.Дейча, Є.Чирікова, А.Лазарчука, Л.Мищенко. Зібрані рукописні спогади  К.Квітки, О.Косач-Кривинюк, А.Труш, Н.Гамбарашвілі, Є.Мільської, Н.Охріменка та ін. Їх доповнює добірка листів меморіального характеру І.Косач-Борисової, О.Косач-Шимановської, О.Лисенка, Ф.Камінського. Колекція містить також кореспонденцію та надзвичайно цікаві фото членів родини Косачів-Драгоманових , їхніх однодумців, діячів української культури.

Широко представлені матеріали, пов’язані з творчістю Лесі Українки: видання творів письменниці різних років, переклади її доробку мовами народів світу, твори, присвячені поетесі. Серед них автографи та видання з дарчими написами О.Дейча, М.Рильського, В.Сосюри, Л.Забашти, Н.Кащук, Д.Павличка.

До фондового зібрання увійшли наукові праці з питань історії та культури України, вивчення життя і творчості Лесі Українки, М.Драгоманова, Олени Пчілки, їхнього оточення, починаючи з середини ХІХ ст. до наших днів, у тому числі видання досліджень В.Антоновича, М.Драгоманова, М.Зерова, Б.Грінченка, М.Грушевського, Ф.Колесси, К.Квітки, Д.Ревуцького, Д.Яворницького.

Музейна колекція живопису та графіки складається з творів Ф.Красицького, А.Лазарчука, І.Бурячка, І.Труша, М.Дерегуса, В.Василенка, Л.Іванової, С.Караффи-Корбут, В.Перевальського та ін. Серед скульптурних робіт – твори Г.Кальченко, І.Кавалерідзе.

У музеї зберігаються матеріали про вшанування пам`яті  Лесі Українки, про  дослідників, письменників, художників, композиторів, чиї творчі інтереси пов’язані з тематикою музею, зокрема матеріали про лауреатів премії ім. Лесі Українки.

Останніми роками надійшли різнопланові експонати з-за кордону від О.Сергіїв (доньки І.Косач-Борисової). Н.Драгоманової-Бартай (онуки М.П.Драгоманова), Р.Гааба (онука О.Косач-Шимановської).

Колекція музею М.Лисенка охоплює період від середини ХІХ ст. до наших днів. Основою фондової збірки стали матеріали, передані з Кабінету-музею М.Лисенка при Київській державній консерваторії та Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва УРСР. Їх суттєво доповнили експонати, передані з родини Лисенків.

До колекції входять надзвичайно цінні нотні автографи М.Лисенка: партитури опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба»; кантата «На вічну пам’ять І.Котляревському» на сл. Т.Шевченка;  музика до «Кобзаря» Т.Г.Шевченка; музичні твори на слова О.Олеся, Лесі Українки, В.Самійленка, Ів. Франка; хорові обробки українських народних пісень та ін.

Архівна частина збірки складається з документів М.Лисенка, епістолярної спадщини композитора, спогадів сучасників, матеріалів, що висвітлюють створення і діяльність музично-драматичної школи М.В.Лисенка від її заснування у 1904 р. до закриття Муздраміну ім. М.В.Лисенка ( 1936 р.). Зібрана значна кількість афіш і програм концертів та  вистав  опер М.Лисенка, в т.ч. перших постановок.

Надзвичайно цікаву частину колекції складають матеріали,  присвячені відзначенню 35-річчя творчої діяльності  основоположника української музики ( 1903-1904 рр.) : вітальні адреси М.Лисенку , телеграми, цінні дарунки, зокрема срібні вінки (три з яких представлені в експозиції музею).

Збереглася  унікальна колекція українських народних музичних інструментів, яку М.Лисенко дбайливо збирав протягом свого життя: ліра, торбан, цимбали, кобза та ін.

Особисті речі композитора представлені в 3-х кімнатах меморіальної квартири Лисенків, що є складовою частиною експозиції музею.

До  фондової колекції також входить велика кількість грамплатівок та аудіо записів творів композитора, ескізів сценічного оформлення  опер М.Лисенка, фотографій з вистав, а також спогади, фото та документи видатних виконавців музичної лисенкіани.

Зібрано  матеріали, що стосуються конкурсів музичних виконавців імені М.В.Лисенка, Державної премії ім. М.В.Лисенка, навчальних закладів та творчих колективів, які носять ім`я композитора.

У колекції  представлені окремі матеріали сучасників та учнів  Лисенка – О.Кониського, К.Стеценка, О.Кошиця, Дмитра та Лева Ревуцьких. З останніх надходжень слід відзначити архів композитора  М.Скорульського.

Колекція музею М.П.Старицького. Надійшла до музею у 1988 р. за заповітом онуки письменника І.І.Стешенко. Меморіальні меблі та деякі особисті речі М.Старицького зберігалися у фондах музею Лесі Українки (передані у 1963 р. з Державного музею Т.Г.Шевченка).

Колекція складається з багатьох частин: архів самого М.П.Старицького – документи, оригінали рукописів, першодруки творів письменника, листування М.Старицького з багатьма діячами українського театру – М.Заньковецькою, П.Саксаганським, М.Кропивницьким, Карпенко-Карим, фотографії М.Старицького і членів його родини, особисті речі.

Значну частину фондової збірки складає архів Л.М.Старицької-Черняхівської: листи до батьків і рідних (багато неопублікованих), рукописи і чернетки її творів, документи, що розкривають багатогранність творчого і громадського життя Людмили Михайлівни. Зберігаються також документи і наукові праці  її чоловіка, відомого лікаря-гістолога О.Г.Черняхівського; їхньої доньки  Вероніки Черняхівської (листування, щоденники, фотоальбоми, поезії, переклади).

Архів М.М.Старицької, старшої доньки письменника, невеликий за обсягом, але цікавий: фото, атестати, листи, документи, що стосуються її роботи в музично-драматичній школі М.Лисенка, матеріали її ювілею.

Складовою частиною колекції є архів родини Стешенків – Оксани Михайлівни ( доньки М.П.Старицького), І.М.Стешенка –  офіційні документи, листи, фото їх та  дітей: сина Ярослава, який був відомим бібліографом ,  доньки Ірини. Архів І.І.Стешенко – найбільший за обсягом: документи різних років, матеріали театру Л.Курбаса «Березіль», де працювала Ірина Іванівна, листи від різних осіб, в тому числі переписка з сестрою Лесі Українки І.Косач-Борисовою, Й.Гірняком та ін. Передана до музею і бібліотека І.Стешенко з прижиттєвими виданнями творів М.Старицького та його родини.

Зберігається в музеї і частково представлена в експозиції унікальна колекція кераміки ХІХ – початку ХХ ст. З творів живопису найбільш цінними є портрети М.П.Старицького, виконані його сучасниками – художниками Красицьким і Бурячком.

Колекція музею П.Саксаганського. Основу колекції складають експонати, що були передані з Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України. До збірки увійшли цінні фото П.Саксаганського, його дружини Ніни Митрофанівни Тобілевич, видатних українських акторів, театральних діячів кінця ХІХ – початку ХХ ст., серед них  слід відмітити фото П.Саксаганського у ролях Карася («Запорожець за Дунаєм»), Виборного («Наталка Полтавка»), Голохвостого («За двома зайцями»).

Значну частину збірки складають матеріали, що висвітлюють театральну творчість П.Саксаганського: видання п’єс з автографічними помітками, рукописні тексти ролей, режисерські експлікації, афіші, програми спектаклів, спогади самого актора про трактовку тієї чи іншої ролі, спогади сучасників, відгуки преси на акторську чи режисерську роботу П.Саксаганського, театральний реквізит, сценічні костюми. Слід зазначити, що костюм був одним з найважливіших компонентів акторської творчості П.Саксаганського; він обмірковував і обігрував окремі деталі гриму, реквізиту, що нерідко виражало не тільки зовнішню характерність, але й обумовлювало характер персонажу, внутрішній малюнок ролі. Завдяки вдові П.Саксаганського,   частина театрального гардеробу актора збереглася і знаходиться у музейній колекції.

В фондах зберігаються документи П.Саксаганського, листи, телеграми, вітальні адреси актору з нагоди ювілеїв творчої діяльності.

Особливу цінність для відтворення меморіальної квартири в майбутньому музеї корифея української сцени становлять особисті речі П.Саксаганського, меблі, ужиткові предмети, живопис та бібліотека цінних книжкових видань др. п. ХІХ  — п. ХХ ст.

Серед живописних робіт – прижиттєві портрети П.Саксаганського. виконані художниками М.Кузнєцовим, Н.Уваровим, П.Шварцем.

Фондова збірка Музею видатних діячів української культури постійно поповнюється новими  експонатами, як за рахунок тематичного комплектування, так і завдяки дарункам спонсорів, літераторів, художників та простих громадян, зацікавлених в збереженні історико-культурного надбання українського народу. Адже завданням Музею видатних діячів української культури є не тільки зберегти для нащадків цінні реліквії таких знакових для України постатей, як Леся Українка, М.Лисенко, М.Старицький, М.Драгоманов, П.Саксаганський, але й за їх допомогою передати своєрідність  таланту, спробувати відтворити живі людські риси, гідно репрезентувати  внесок цих діячів  в розвиток не тільки української, але й світової культури. Завдяки надзвичайно широкому спектру матеріалів, що входять до музейних колекцій, вони  будуть гарним підгрунтям не тільки науковцям, що вивчають  життя і творчість цих велетів української культури, але зацікавлять й   широкий  загал дослідників, що вивчають  мистецьке, політичне, культурне життя України др. п. ХІХ – п. ХХ ст.

Поділитися в соц. мережах

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Одноклассники


Top